Рік незламності України

"…забагато в цій війні символів, аж тріщить од них повітря, забагато мертвих, що стоять у нас за плечима, просячи триматись, і нічого з цим не вдієш, вогняна магма забиває горло, іно встигай ковтати, а тільки плакати не треба, ні, хай уже — після Перемоги..."

О. Забужко

24 лютого 2022 рік… Здається, ніби для всіх українців час зупинився, але ні! На календарі вже – 24 лютого 2023. Ми всі все ще залишаємося в лютому, який триває й досі… Ця жахлива річниця на всіх діє по-різному, єдиним залишається - прагнення до перемоги та об’єднання родин.

Ми все ще не можемо відірватися від екранів телефонів чи телевізора, абстрагуватися від дійсності, щоб дати спочинок нашому мозку та всьому організму від новин, трагедій, несправедливості та болю. Але попри все потрібно жити, адже ніхто не поверне втрачений час…

Для тих, хто вже готовий повернутися на початок та проаналізувати свій досвід пропонуємо для читання кілька нових видань, які з’явилися в фондах нашої бібліотеки. Ці книги, ніби гіркі ліки, які проведуть через біль до одужання, від меланхолії до надії.

Адже нам "…робити своє. Просто робити своє, поки змога, до останнього подиху і ще трошки довше — як ті на станції, хто врятував тоді Місто і нас із вами; як тепер ЗСУ. І тоді схиблений злою волею світ стане на місце, ввійде в пази. Переможемо», - О. Забужко (https://vogue.ua/article/culture/knigi/ukrajinci-silna-naciya-naykrashchi-citati-oksani-zabuzhko-pro-viynu-ta-ukrajinu-49927.html).

Бура Д. Лютий лютий 2022. Свідчення про перші дні вторгнення / Д. Бура, Є. Подобна. – Харків: Фоліо, 2022. – 189 с.

24 лютого 2022 року українці прокинулись в іншій реальності: небо розривало ревіння російських винищувачів, на українські міста летіли російські ракети, станції метро перетворилися на укриття. У цій новій реальності більше не існувало поняття абсолютної безпеки.

Перші дні війни були дуже емоційними і страшними. Коли не знаєш, що робити, не встигаєш за новинами. А через ці новини не можеш нічого робити…

Щоб не дозволити нікому переписати нашу історію, вплести те, чого не існувало, як роблять росіяни, коли на чорне кажуть біле, ми вирішили зібрати спогади людей про перші дні повномасштабної війни. Щоб пам’ятати…

Мероник А. 24.02: щоденник війни. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2022. – 328 с.

«24.02» - це щоденник війни. Книжка розповідає невигадану історію про компанію молодих людей, які опинилися посеред війни без власного на те бажання. Про те, як кожного з них «морозило» чи то від страху, чи то від холоду, коли десь поруч влучала ракета й лунав потужний вибух, який вибивав шибки та вмикав сигналізації.

Як кожен із них намагався бути корисним країні, як розвивалися їхні страхи та сумніви. Про що говорили, про що думали й у що вірили. Ця книжка про таких саме людей, як і ви. Книжка про наших із вами сучасників.

Місяць війни. Хроніка подій. Промови та звернення Президента Володимира Зеленського / упор. О. В. Красовицький. – Харків: Фоліо, 2022. – 383 с.

24 лютого 2022 року, коли українські міста прокинулися від вибухів, ворог планував «блискавично» підкорити країну, вбиваючи мирних мешканців і знищуючи міста, але українці героїчно чинили опір. Кремль не зміг реалізувати план швидкого захоплення України та зміни влади в країні. Головною перепоною для окупантів стали єдність українців та стійкість ЗСУ разом з іншими силами оборони України, а ціною опору – тисячі жертв серед цивільного населення, зруйновані долі мільйонів українців через втрату близьких, дому, колишнього життя.

Документальна хроніка повномасштабного вторгнення Росії в Україну нагадує читачу про трагічні і героїчні події першого місяця війни. Хронологічно впорядковано публікації щоденних новин, повідомлення з офіційних джерел, промови та звернення Президента України.

Ця книга – нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, а українці зі зброєю в руках захищають благополуччя Європи.

Шишацький Є. Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь. – Харків: фоліо, 2022. – 223 с.

Євген Шишацький – редактор, журналіст. Народився і виріс у місті Маріуполь. З 2014 року живе й працює в Києві.

Як і в кожного українця, 24 лютого 2022 року світ Євгена перевернувся. У Маріуполі під обстрілами були мама і друзі, з якими обірвався зв’язок. Євген приймає рішення їхати на окупований Схід, щоб допомогти евакуювати людей.

«Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь» - сповідь водія-волонтера, що дивом вибрався з-під Маріуполя. Автор описує реальну історію про подорож до «краю застиглого часу», розповідає про людей, яких життєвий вибір і доля занесли саме сюди, про свій вибір, «от такий, недодуманий, але свідомий. У пошуках своїх. У пошуках себе. З фаталістичною готовністю до нового досвіду».

Війна 2022: щоденники, есеї, поезія. – Львів: Видавництво Старого Лева; Варшава: «Нова Польща», 2023. – 440 с.

24 лютого відбувся черговий акт російської агресії — повномасштабне вторг­нення, що змінило життя не тільки України, а й усього світу. Війна принесла українцям багато горя, жаху, непоправних втрат, проте на тлі страшних випробувань укріпилися жага Перемоги та віра в неї. Нова воєнна реальність породила феномен нової літератури, що є не тільки рефлексією на ті чи інші події, а передусім реалістичним змалюванням боротьби українців за свій дім, землю, незалежність.

В антології «Війна 2022», яку впорядкував Володимир Рафєєнко, зібрано фрагменти щоденників, есеї та вірші сучасних українських письменників.

Івченко В. Після 24-го. Оповідання. Ритмізована проза. – Київ: Віхола, 2022. – 360 с.

«Я вибачаюся, але війна почалась».

З таких слів для письменника Владислава Івченка почалося 24 лютого. День, коли життя змінилося назавжди. Вже в черзі до військкомату він усвідомив, що у нього тепер є власна історія про початок війни. «У моєї бабусі була така, у моїх батьків – не було, і я був певен, що не буде і в мене».

«Після 24-го» – це добірка оповідань та ритмізованої прози про війну, фіксація того, що ми пережили і переживаємо зараз. Про тих, хто готовий померти за свободу, і тих, хто готовий виживати будь-якою ціною, про коханців та закоханих, про втрати, такі гіркі, що хочеться вити від болю, і про сміх, який тримає при здоровому глузді. Про зраду і страх, про тих, хто в тилу, і тих, хто на фронті. Щось узяте з життя, щось — вигадане. Попереджаю: дуже часто те, що здаватиметься вам реальною історією, виявиться вигадкою, і навпаки. Автор не намагається зараз відрефлексувати все, що відбувається, чи дати відповіді на всі ті питання, які у нас виникли після 24-го, бо, зрештою, це й неможливо в наш час. Попри це література – все ж надійний спосіб проговорити і приборкати свої страхи, як і поповнити запаси ненависті, яка нам ще знадобиться для перемоги.